Як важко розуміти, що ти нікому не потрібен, коли рідна мати не пам’ятає, що ти існуєш. Постійний галас, бійки та кочування із одного жахливого будинку в інший, із одного села в інше.
        Так, розуміючи свою непотрібність, навіть, рідній матері, зростала дівчинка Ніна з Вільшанського району Кіровоградської області, не маючи, ані постійного місця проживання, ані документу про своє народження (горе-мати через постійну пиятику просто забула зареєструвати у відділенні реєстрації актів громадянського стану свою дитину). В 6 років вона все ж пішла до школи, куди її прийняли під прізвищем нового співмешканця матері. Постійні знущання однолітків та принизливі погляди вчителів, через жебрацьке життя – ось, що чекало її у школи. Поки це все нівечило дитяче серце, вдома її чекало ще більше “ПЕКЛО”!!! Мати з новим чоловіком продовжували пити оковиту щодня, вели аморальний спосіб життя. Немаючі жодного бажання займатись вихованням дитини, мати повністю ігнорувала виконання своїх батьківських обов’язків.
        Так продовжувалось ще довго, якщо б не фатальний випадок долі. “Звичний” для Ніни вечір – ледь притомні, п’яні батьки, сварка, “батько” пішов з дому. Не знайшовши собі притулку на ніч, в зимові морози, чоловік заночував прямо на вулиці, де його і знайшла смерть. Мати, дізнавшись таку сумну звістку почала “процесію” жалю, посиливши вживання алкоголю. Не в змозі більше дивитись на пиятику матері, дитина втікла до сусідів. Сусіди прийняли дитину та вирішили зайнятись її долею. Наступного дня вони разом із Ніною відправились до районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. В зазначеному центрі спеціалісти з розумінням та співчуттям віднеслись до Ніни, надали їй необхідну допомогу, особливо психологічну, що була так необхідна дитині. Також співробітники районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді приймали активну участь у процесі влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу району.
        Далі мати дитини була позбавлена батьківських прав, а Ніна була влаштована до одного з дитячих будинків сімейного типу району.
        Тепер вона має своє спокійне та щасливе дитинство, в якому немає місця алкоголю, та знущанням.






Прес-центр ОЦСССДМ
Хролікова Анна
23.12.2009 року