Історія з життя мешканця Кіровоградського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

        Євгенію було 22 роки, він працював на заводі ВАТ "Гідросила". Але коштів катастрофічно не вистачало. Вся зарплата йшла на найм житла і продукти харчування. Тому Євгеній позичав гроші, був постійно в боргах. Від знайомих дізнався, що є соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
        До гуртожитку Євгеній прийшов у депресивному стані, почав зловживати алкогольними напоями, були втрачені життєві орієнтири.
        Соціальним педагогом Ніколаєвою А.М. було розроблено індивідуальний план роботи з Женею, враховуючи його особисті психологічні та матеріальні проблеми.
        Так пройшов рік, в березні 2008 року настав граничний термін перебування клієнта у гуртожитку. Згідно Положення про Кіровоградський міський соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціалісти повинні були відрахувати його з числа мешканців гуртожитку. За цей час всі працівники гуртожитку звикли до нього. Перед працівниками гуртожитку постало питання: "А куди далі піде Євгеній?"
        Дивлячись у ці прохаючі очі Євгенія, працівники гуртожитку не могли залишитися байдужими. Тому директор і соціальний педагог поставили перед собою мету – допомогти Євгенію в отриманні житла. Один тільки Бог знає скільки було пройдено шляхів для того, щоб Євгенію було надано жило в одному з гуртожитків міста.         На даний момент Євгеній приватизував своє житло, мріє створити власну сім'ю.
        Вважаємо, що основна мета закладу – створення умов для соціальної адаптації осіб, в даному випадку виконана.



Прізвища, ім’я по батькові в історіях було змінено.




Прес-центр ОЦСССДМ

07.05.2009 року