02-04 березня 2016 року у м. Києві відбувся тематичний короткотерміновий семінар для начальників відділі обласних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на тему: «Організація надання соціальних послуг у громаді», в якому взяла участь начальник відділу методичного забезпечення соціальної роботи Віта Уманська.

Кожна реформа потребує своїх виконавців та їх глибокого розуміння суті реформування. Без цього будь-яка, навіть найліпше підготовлена, реформа приречена на провал. Розпорядженнями Кабінету Міністрів України 01 квітня 2014 року № 333-р була схвалена Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні та від 18 червня 2014 року № 591 затверджено План заходів з її реалізації.

Відповідно до цього плану було внесено зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України, якими здійснено перший етап бюджетної децентралізації.

Так, зміни до Бюджетного кодексу фактично є основою для стимулювання громад до об’єднання та підвищення їх спроможності через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. У разі об’єднання, такі громади наділяються повноваженнями та ресурсами, як у міст обласного значення.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 05 лютого 2015 року № 157 - VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а для забезпечення його реалізації постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 затверджено Методику формування спроможних територіальних громад. Саме ці акти визначають, яким чином має відбуватись об’єднання громад для того щоб вони стали спроможними.

Спроможною територіальною громадою є така громада, в якій місцеві джерела наповнення бюджету, інфраструктурні та кадрові ресурси є достатніми для вирішення її органами місцевого самоврядування питань місцевого значення, передбачених законодавством, в інтересах жителів громади.

Система надання соціальних послуг – це важливий елемент соціально-економічного та територіального вирівнювання регіонів і громад, а її розвиток є частиною зобов’язань України щодо виконання Європейської соціальної хартії (переглянутої). Ст. 14 Хартії визначає, що країни, які до неї приєдналися, зобов’язуються:

1) сприяти функціонуванню служб або створювати служби, які, завдяки використанню методів соціальної роботи, сприяли б підвищенню добробуту і розвиткові як окремих осіб, так і груп осіб у суспільстві, а також їхній адаптації до соціального середовища;

2) заохочувати окремих осіб та добровільні або інші організації до участі у створенні та функціонуванні таких служб.

Під час навчання було розглянуто цілу низку питань, що стосувалися організації надання соціальних послуг у громаді, зокрема щодо необхідності звернення уваги на потреби, які існують у громаді, можливості для їх задоволення та місце і роль фахівців із соціальної роботи, працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у процесі активізації громад.

Не менше уваги було приділено новій послузі з профілактики соціального сирітства – сімейному патронату. Дану послугу вперше в Україні було запроваджено МБО «Партнерство «Кожній дитині» у співпраці з органами місцевого самоврядування, які переконалися в ефективності цієї послуги та забезпечують подальше її фінансування. Законом України від 26 січня 2016 року № 936-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми» визначено, що патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Зокрема, наразі питанню патронату над дитиною присвячено 5 статей глави 20 Сімейного кодексу України.