Однією із нагальних проблем нашого суспільства є явище соціального сирітства, ситуація, коли діти, маючи рідних батьків та родичів, стають залишаються нікому не потрібними.
        Незважаючи на зусилля багатьох державних структур та громадських організацій, щоб зберегти сім’ю та залишити в ній дитину, створивши безпечні умови для її проживання та гармонійного розвитку, це ганебне явище має місце у нашому суспільстві.
        Право дитини жити і виховуватись у сім'ї – одне з найважливіших її прав. Сімейне виховання дає можливість забезпечити її нормальний фізичний, моральний, інтелектуальний та соціальний розвиток, дає змогу їй стати повноцінним членом суспільства. Суспільні форми виховання не можуть замінити дитині сім'ю, і це давно підтверджено практикою.
        Процес формування та розвиток особистості починається з моменту народження дитини. Тому особливо велике значення сім'ї неможливо переоцінити. Вона є водночас і середовищем для дитини, і "першим" вихователем, виконує функцію відтворення населення і функцію передачі духовного багатства, культурних традицій народу, сім'ї. Сім'я багато в чому передбачає те, якою стане людина у майбутньому. Саме сім'я закладає фундамент розвитку нахилів, здібностей дитини, формування її моральних якостей. Саме через сім'ю дитина опосередковує норми людських стосунків, засвоює моральні відносини.
        Для того, що дати дитині таке право, держава забезпечує необхідні умови для розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
        Так, системою центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі – Центри) постійно проводиться робота по інформуванню населення про сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме: поширення друкованої продукції та позитивного досвіду функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, проведення групових заходів, інформування через засоби масової інформації, інше.
        Відповідно до наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 25 вересня 2009 року № 3385 “Про затвердження Порядку взаємодії центрів СССДМ і служб у справах дітей у процесі встановлення опіки, піклування, створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу” районні та міські Центри здійснюють пошук, відбір та направлення на навчання потенційних кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі, які організовує та проводить обласний Центр.
        Відповідно до наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 25 вересня 2009 року № 3385 “Про затвердження Порядку взаємодії центрів СССДМ і служб у справах дітей у процесі встановлення опіки, піклування, створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу”, постанов Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565 “Про затвердження Положення про прийомну сім’ю” та від 26 квітня 2002 року № 564 “Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу” обласний Центр формує групи, організовує та проводить навчання для кандидатів в опікуни, піклувальники, у прийомні батьки, батьки-вихователі.
        Протягом 2015 року було організовано та проведено 4 навчання для кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники та усиновлювачі, в яких взяли участь 16 сімей кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі та 23 особи кандидатів у опікуни, піклувальники та усиновлювачі.
        Відповідно до наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 23 вересня 2009 року № 3357 «Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу» усі прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу перебувають під соціальним супроводженням відповідних Центрів. Аналізуючи ефективність функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу в результаті здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу можна зазначити про значні досягнення у вихованні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Є навіть ситуації, коли діти, в результаті бездоглядності рідних батьків, отримують травми, які в подальшому їх роблять інвалідами на все життя, кидають таких дітей напризволяще, а прийомні батьки із всіх сил борються за їх життя.
        Прикладом такого є історія коли по бездоглядності рідної матері хлопчик випив хімікат і отримав страшні опіки стравоходу, майже не сумісні з життям. Рідна мати відмовилася від хворої дитини. Навіть, за розповідями сусідів ця горе-мати ходила по селу та збирала гроші з людей наче б то на похорони сина, а потім на зібране купила собі мобільний телефон, в той час як прийомні батьки віддавали останні гроші, шукали лікарів не тільки в Україні, а й за кордоном, щоб врятувати прийомного хлопчика. На сьогодні цій дитині було зроблено декілька операцій за кордоном, він живе і як може радіє життю, тому що поряд з ним найкращі батьки, неважливо, що вони прийомні.