Соціальна історія Марії

        На початку літа минулого року до комунального закладу «Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини» Кіровоградської обласної ради потрапила немолода жінка з п’ятимісячним хлопчиком Сергійком.
        До того, як потрапити до закладу Марія пройшла складний шлях. Сама вона з Миколаївської області. Мала чоловіка, троє дітей, жили дружно. Але з часом почуття зникли, з’явилась інша і наша Марія опинилась на вулиці з дітьми. Через відсутність роботи та коштів жінка була вимушена переїхати до Кіровоградської області. Жила з дітьми на квартирі, яку винаймала, торгувала на ринку. Грошей постійно не вистачало, діти були без належного нагляду через постійну мамину відсутність. Тому жінку позбавили батьківських прав, а дітей віддали до прийомної сім’ї. Далі доля закинула нашу Марію в невеличке село, де вона працювала на городі, поралась по господарству за їжу у старенького дідуся. Жила в літній кухні.
        Якось взимку, до хати нашого дідуся увійшла Марія і в руках у неї був маленький пакуночок, який видавав дивні звуки. Виявилось, що жінка народила самостійно дитя. Сама перерізала пуповину, погодувала його. Але ж ніхто і не здогадувався, що вона була вагітна. Дідусь одразу побіг викликати швидку. Швидка допомога забрала мати і дитя до районної лікарні, де вони пробули біля п’яти місяців. Жінці не було куди повертатись з дитиною: відсутнє житло, кошти. А саме головне те, що у неї вже багато років не було документів (паспорт, свідоцтво про народження, ідентифікаційний номер). Все це вона загубила так давно, що і сама не пам’ятає, коли в останнє їх бачила. Через відсутність цих документів жінка не могла зареєструвати новонародженого. Так як не було свідоцтва про народження дитини, паспорта, реєстрації, то було неможливо оформити державну соціальну допомогу на народження дитини та інші соціальні виплати.
        Жінку взяли під свій захист працівники районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: носили в лікарню їжу, одяг для жінки та дитини, купували інші необхідні речі. Згодом було вирішено направити Марію та Сергійка до Кіровоградського обласного соціального центру матері та дитини.
        В закладі жінці було приділено максимально багато уваги та часу. Вдалось знайти для неї місце, де можна тимчасово зареєструватись. Було подано документи на відновлення паспорту. На це пішло декілька місяців, так як жінку неможливо було ідентифікувати та знайти її коріння. Але питання вирішилося позитивно. Складнощі виникли і зі свідоцтвом про народження дитини. Коли всі етапи було пройдено, потрібно було встигнути подати документи до управляння соціального захисту населення на отримання відповідної державної соціальної допомоги на дитину. Це було зроблено в останній день перед Новим роком і взагалі в останній день терміну, який відводиться для подачі цих паперів. Але працівниками закладу було використано всі можливості для урегулювання цього питання.
        Коли жінка нарешті отримала свої кошти за весь попередній період, це близько 21 тисяч гривень, спеціалісти закладу разом з жінкою почали активно підшукувати сім’ї житло. Вибір зупинили на невеличкому будинку у дуже мальовничому селі Кіровоградської області. Також жінці разом з працівниками закладу було закуплено все необхідне для комфортного проживання у будинку ( постільні приналежності, одіяло, посуд, каструлі, сковорідка, балія для води, миски, кип’ятильник, велика балія для купання, умивальник, відра, телевізор, праска, нижня білизна для жінки та дитини, інвентар для обробки городу, насіння для посадки, картоплю для посадки та для їжі та інші необхідні речі).
        Після переїзду до власної оселі, Марія одразу взялась за облаштування домівки: вимила та вичистила будинок, розклала та розставила свої речі, придбала холодильник, який був у використанні, але він працюючий. За допомогою сусідки придбала домашніх тварин (кури, гусенята, козу з козенятком).
        Також за період перебування жінки з дитиною у закладі, спеціалістами та лікарями було помічено, що у дитини є певні недоліки у розвитку, їх було направлено на обстеження. Після встановлення діагнозу Марію з сином було направлено на лікування до дитячої лікарні Охматдит, м. Київ. Після лікування у столиці, за висновками лікарів працівники соціального центру матері та дитини допомогли Сергійку оформити групу інвалідності та отримувати пенсію по ній. Ці кошти дуже необхідні невеличкій сім’ї для повноцінного харчування та лікування дитини.
        Так закінчилась історія Марії та її сина у нашому закладі та почалась нова сторінка їхнього життя. Сподіваємось, воно буде щасливим. А допоможуть їм в цьому спеціалісти вже іншого районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які взяли під свій супровід Марію та Сергійка на новому місці їхнього проживання.
        Але Кіровоградський соціальний центр матері та дитини не втрачає зв’язку з Марією. Вона часто телефонує до спеціалістів закладу, радиться по різним питанням, розповідає про досягнення свої та дитини, плани на майбутнє. Декілька разів приїжджала в гості, щаслива, радісна, засмагла.